Diary Game : Поїздка до РАЦСу

Всім привіт!

Ох і день сьогодні видався. Було ні фіга не зрозуміло, а зараз стало ще не зрозуміліше. Одне я знаю тепер, що без військового адвокату та суду не доб'юся нічого. Куди не піду, всюди ласкаво посилають на хутор метеликів ловити. А я ж тривожник, і коли в житті якась срака, то стаю бійка, вибаглива та завзята, бо всі мої тривоги про які я надумувала собі здійснилися.

Якось так працює психіка тривожників, коли в житті все добре, мене штирить і колихає, бо ну не може бути все добре, десь щось та й повинно статися погане... Якщо навіть і не повинно. А коли реально станеться, в мені прокидається кіборг, біди можна не чекати, бо вона вже сталася. Ненавиджу свій стан за це. Отже, сьогодні я їздила до РАЦСу, щоб взяти витяги. Але не взяла. Натомість попросила дати в такому разі письмову відмову, щоб з відмовою я змогла відвідати адвоката. Без бумажки ми ніхто і звати нас ніяк, тому якось так ось. Адвокат також без офіційної відмови з деяких інстанцій не має право захищати мої інтереси.

Адвокат буде займатися всіма моїми справами, я не знаю чи візьметься, бо в документах як виявляється купа помилок і все це потрібно через суд виправляти. Не буду писати причину свого звернення до всіх ціх "улюблених" інстанцій, вона не весела... Але і склавши лапи сидіти не маю права, маю йти до кінця. Боляче, проте неминуче.

Якось я помітила, що з весни на годиннику дуже часто трапляється мені 11:11, 12:12... Всесвіт щось мені шепоче, аби ще знати що. З самої весни шепоче. А зараз вже літо закінчується і в мене знов, другий день підряд 11:11, 12:12 на годиннику.

Чи то я вже мізками поїхала, чи дуже буйна фантазія розвинулася, але почала приділяти величезні увагу знакам. І саме весною почалися всі ці події з волокітою документів, з невтішними новинами, з біганинами по кабінетам, з телефонними дзвінками, де всі тебе лагідно посилають на хутор метеликів збирати.

Щось та й є в цьому світі, підказки, знаки. Сни сняться дуже гарні про мого чоловіка, а от новини навпаки... Боляче про це говорити, навіть думати. Тож, беру себе в руки і дію, а синдром тривожника в цьому допомагає. Коротше, я не знаю скільки по часу займуть всі ці суди, збір документів, і так далі, і тому подібне, але скажу одне - це пиздець повний. Нікому нічого в цій країні нахуй не треба. Лише військові та їхні родини відчувають весь цей гемор, ті кого це не стосується, живуть собі далі, їм на все це начхати. Мало того, що, начхати, вони ще й звинувачують в тому, що "його ніхто не гнав на війну". Хочеться сісти і заплакати. Я так і роблю, а тільки вдома, щоб ніхто не бачив. А поки повинна показувати свій залізобетонний характер, гострі зуби, залізну хватку і навіть освіченість у законах України. Бляха-муха, хто б знав, що я ночами сиджу і читаю кримінальний кодекс, законопроекти України, йобаний в рот. Пардоньте за мій французький, але без мата моя психіка не оживає.

Коротше, я не хочу про свої проблеми, воно нікого не стосується. Як ото в пісні "тебе це не стосується"... Їздила я сьогодні до РАЦСу з подругою, вона по своїм справам і мене закинула, бо було по дорозі. Коли вже поверталися додому, заїхали на заправку, випили кавусі, та я сиділа собі в машині, фотографувала краєвиди, думала про своє.

Насичений був день, все ж таки чогось та й добилась, нехай трохи, маленькими кроками, але не дарма. Тож зараз я вдома увімкну серіал буду перемикатися на сюжет фільму, щоб не здуріти повністю. Котусики мої сплять, особливо Мерлішка дуже засумувала поки мене не було. Тільки но я прилягла, вона прийшла і лягла мені на руку, спить.
Мамине кошенятко). Донька морально підтримує як вміє, сміється з мене, каже:

• Мам, колись ти і на мене казала кошенятко мамине, а тепер вже я Вікторія Батьківна)...
• Ну, кажу, тепер у мене не одне, а аж три кошеняти, ти сама старша 22 річна, Арчи 2 річний і Мерілін ще й рочку немає. Всі ви мої дітлахи, я багатодітна мати).

Арчик охороняє бігову доріжку), щоб ніхто не угнав). Сьогодні їхня мамка, тобто я, не буде бігати і намотувати кроки), трохи зморилася. Та й з подругою нікуди не підемо, у неї по своїм причинам немає настрою, а в мене по своїм причинам. Тож сьогодні вдома, а завтра підемо гуляти, ходити, худнути, вести цікаві бесіди.

https://vm.tiktok.com/ZMAeLjKAq/

Ми маємо вже 739 підписників!!! Потроху люди підписуються🤣. І ми з Арчиком та Мерлішою раді всім😅 глядачам, лайкам і підписникам😺

________💛💙________

Все буде Україна!

_{Posted using SteemPro}