Справжній котячий детектив, три дні пошуків і щасливий хепі-енд))

Привіт всім.

Сьогодні мене переповнювали емоції, тому що буду розповідати про своїх підопічних кошенят, яких я так довго лікувала і слідкувала за їхнім одужанням. Особливо ці три дні.

Я ходжу на гаражі, тобто мене зараз привозять батьки на гаражі, там де живе дика кішка з кошенятами. Кошенят ще якось можна взяти в руки, а кішка не підходить до людей ближче чим за три метри. До мене трішки звикла, то підходить на один метр, а то і ближче. Але вона встигла мене вдарити лапою і показати свої зуби)). Кошенят вона також навчає сторонитися людей. Деяких кошенят не можу дістати з коробки, поки вони мене не покарябають и вкусять)). Такі малі, а такі спритні)). Є два кошенята, які підходять до мене, щоб я їх нагодувала зі шприцу, хоча я вже їх навчила їсти з тарілки.

Одного кошенятку вже забрали хороші люди. Я їх не бачила, це мені сусід розповів. Кошенятко добре бачило і їло з тарілки. То ж залишилось п’ять котенят.

Одне кошенятко ще не вилікувалося. Не знаю, що ще робити, щоб вилікувати йому вічка. Всі кошенятка такі живі і активні, та й це кошенятко таке саме активне, аж занадто, але вічка мені не подобаються. Продовжую йому капати. Взагалі я задоволена всіма кошенятами.

І ось одного дня приходжу, а там страшний безлад! Навіть дорослих котів не було. Все розвернуло, ковдра з коробки витягнута, все розкидано, рослини, що росли поруч, поломані. Одне найніжніше кошенятко почуло мій голос і вилізло з пустої коробки, наче боїться, а все ж таки голос мій почуло і пішло. Я навіть не перевдягаюся в іншу одежу, щоб вони мене впізнавали. Взяла його на руки, а воно притихло і сидить тихенько, ніби опинилося в надійних руках і заспокоїлось. Потім я знайшла ще двох. Вони також були злякані, брудні. Кішка ходила навкруги і гарчала на мене. Почали шукати інших, ніде не находимо. Невже це з сусідньої вулиці собаки таке наробили? Ми вже цього не взнаємо.

Ми дуже засмутилися. Я стримувала себе, робила вигляд, що це природній відбір. Ми робили все можливе, щоб вони добре жили…

Кошенятка були брудні, їсти не хотіли. Я намагалася якось їх заспокоїти, але марно, їсти вони не хотіли. Ми все поприбирались, поклали все на місце, але коробки переставили в інше місце, за високою травою, щоб їх не так було видно. На одну коробку поставила дошку та поклала на неї цегли, щоб коробку не зрушить з місця.
Кошенят поклали в чисті коробки. Їжу поставили подалі від них на два гаражі, щоб, як що прийдуть собаки до їжі, та не побачили кошенят. Так поїхали до дому. Вдома заспокоювали себе. Я себе займала по максимуму, щоб не думати про кошенят, а потім вранці, мене осяяло, що можливо вони поховалися, а можливо кішка встигла їх сховати. По рослинам я побачила, що була бійка, кішка точно їх захищала! Я заспокоїлась…

Вчора ми приїхали на гаражі, почали кормити дорослих котів. Одного рижого кота не було, а син побіг до кошенят. Кошенят нема. Я все ж таки думаю, що вони повинні десь бути, тому що кішка ходила спокійна. Вона поїла і пішла по вулиці. Я вирішила прослідкувати, куди вона пішла. Тихенько йшла за кішкою, а потім почула, що вона почала гукати кошенят.

Бачу, одненьке кошенятко біжить до неї)). А потім побачила чорного, його добре видно у траві. Я погукала батьків і сина, показати, що кошенята є. Пішла до кішки. Як виявилось, вони сховались у старій шині, з якої росло молоде дерево. Ще два кошенятка сховалися під бочкою з водою. Знайшла чотири кошенят. Як ми раділи)). Яке це було облегшення, що вони живі.

Ми їх нагодували дитячою молочною сумішшю. Кішка вже заспокоїлась і трималась недалеко. Посадили всіх назад у шину і пішли. Може їм тут більше подобається)).

Проходжу біля одного гаража, а там чую крик одного з кошеняти. Може це п’яте? Подзвонили власнику гаража. Він приїхав через пів години, вже коли ми поїхали. Виявляється там сидів дорослий рижий кіт. Кіт сидів там півтора дня, а потім почав нявчати, щоб його почули. От же ще)). Осталося знайти п’ятого кошеня. Де воно, хтозна?

Сьогодні їхала з великою надією, що кошенята всі на місці. Нехай будуть жити в шині, аби були живі. Приїжджаємо, а вони сплять у своїх коробках, всі, п’ятеро!!
Емоцій переповнюють.)) Всі живі. Як добре на них дивитися, коли вони соплять у своїй коробці. Повідкривали оченята, які вже не сльозяться, а просто блистять, як бусинки.

Деякі кошенята повилазили, а деякі почали шипіти, але я всіх повитягала, всіх передивилася. Одному закапала вічка. Поставила їм молока і тикала кожного кошенятка носиком у тарілку. Яке це було облегшення, що вони живі. Всі почали чавкати молоко)). Навіть той, що знов шукав в моїх руках шприца, сам лизькав молокоз тарілки)).

Вони обжились на тому місці, знають куди тікати, в які щілини. Як що підростуть, будуть лізти на виноград в разі безпеки. Перший раз три дні я за них заспокоїлася.

Вони наїлися, почали гацати по цьому кутку, вилазили на виноград, перелазили свої коробки, гацали в траві. Так мило.

Ми ще довго за ними спостерігали, а потім поїхали до дому))..
На сьогодні все, до завтра.

===================================

І як завджи, по традиції вставляю в пост відео мого сина.