Тепло в простих речах
Привіт всім.
Взагалі це пост почала писати зранку. Поки в мене є час, я пишу.
Ходили на днях з сином до магазину, купувати продукти. Після, сіли на лавці на проспекті. Злетілися купа голубів. Їх взагалі багато на проспекті, люди їх підкормлюють. Голуби ходили і видивлялися. Все ж таки голуби випросили)). Ми достали хліба та почати кормити.
Вони так близько підходили, що я одного просто взяла у руки)). Така мила голівка. Мабуть мені попався молоденький голуб. Я не довго його тримала, мабуть одну хвилинку, щоб він не злякався, і відпустила. Голуби не злякалися, продовжили просити хліба)). Для нас з малим це було втіхою, коли годуєш голубів, бо їхня безпосередня довіра наповнюють серце теплом.
Ще в мене була одна радість, коли я побачила колишню співробітницю. Вона такого віку, як моя мама. Я з батьками їздила на базар, і поставили машину біля нього, а ця жінка, як виявилось, сиділа поруч у своїй машині. Вийшла тільки тоді, коли я вдруге підійшла до своєї машини. Вона мене впізнала, а маму ні. Справа в тім, що в неї був інсульт, потім вона перестала дзвонити і відповідати. Ми з мамою вже були подумали, що цієї жінки вже нема на світі. Виявляється в неї був не один інсульт, а два. Ця жінка розповіла, як почала все забувати, не розуміє новини, які зараз відбуваються, живе реальним життям, тому що не можна переживати та хвилюватися. Хоча чує і шахеди, і ракети, коли летять над головами. Мене зразу впізнала, а мою маму впізнала по голосу. Я дуже зраділа! Не очікувала її побачили, та ще з накрашеними губами. Коли підійшов її чоловік, він узяв її руку і повів до машини. Тільки так вона ходить, за допомогою чоловіка. Ми говорили не довго, але згадали всіх та встигли розповісти про себе. Радію за неї.
Після цієї зустрічі, в мене посмішка ще з пів дня не сходила з вуст. Так я раділа цієї зустрічі.
Вчора я ще зробила собі приємне. Та не тільки собі, моїм теж сподобалось. Я спекла печиво. Буває так, що пробуєш рецепт, а потім його постіно хочеться робити, і його завжди просять готувати. Наприклад, в мене дуже люблять тертий пиріг. В цьому році я його пекла майже раз двадцять)). Так вийшло з цим рецептом печива. Він всім зайшов. Тепер частіше буду готувати такий рецепт печива.
На черзі ще багато рецептів, але, схоже, що це печиво стало справжнім хітом. Поки не наїмося, буду пекти тільки його, що доводиться поки відкласти експерименти.
Ввечері вже швидко темніє, тому ми вирішили вийти на вулицю, коли вже зайшло сонце. Нам сподобалось фотографувати тіні. Почали фотографувати)). А потім зайшли в темний під’їзд, і теж захотілося сфотографувати, коли син робить рукою на тіні собачку. В нас не вийшло, треба було включити ліхтарик, а потім спалах, а в мене він чомусь виключився, тому не вийшло великого розміру тіні. Наступного разу ще спробуємо)).
На сьогодні все. До завтра.
===============================
Ютуб канал мого сина.