Як син навчив мене грати в Майнкрафт (і рятуватись від лави!😆) Мої перші кроки на крутому українському сервері.
Привіт всім.
Я почала грати в Майнкрафт. Так, так!)) В Майнкрафт!)) Син в мене майстер в цій грі. Багато дітейсам навчав через інтернет, тепер настав мій час вчитися у нього. Я с задоволенням почала грати, та ще не де небуть, а в мережі з іншими гравцями на українському сервері «gummercraft.fun». На цьому сервері строгі правила, особливо мені сподобалось, що ніякої російської мови. Тільки одне російське слово – БАН. Круто)). Росіян нема місця на самому крутому українському сервері.
Тож чому я почала грати в Майнкрафт. По-перше, я завжди бачила, як мій малий грає в цю гру. Я вивчила її ще с часів, як йому було 7 років. Кожний день я слухала, як він розповідає кожний його крок в цій грі. Ми з татком хотіли, щоб він ще тоді почав знімати відео, і надсилати на ютуб, але на той час малий був не готовий. Це зараз він може говорити на камеру. Я йому знайшла програму, в якій можна редагувати відео.
По-друге, я хочу відволіктися від реальності, він новин, від того, що відбувається в нашій країні.
Син терпляче взяв роль мого особистого наставника. «Мам, ось цією кнопкою йдеш вперед, а цією назад! Щоб копати, потрібно затиснути ліву кнопку миші. А щоб поставити блок – праву кнопку!»
Він з такою впевненістю пояснював мені основи, ніби сам розробляв цю гру.))
Мені сподобалось, я навіть загубилася у часі. Час так швидко пройшов, що ми навіть забулися піти на ввечері на вулицю)).
Він навчав елементарному, як рубати дерево, як зробити першу схованку, то що… Здавалося б, таке просте завдання — рубати дерево, але навіть це вимагало певної вправності, тицяти на кнопки. Син сміявся з моїх незграбних спроб, але завжди підбадьорював. Я радію тому, що він не кричав, а тихенько підходив і пояснював, навіть коли на мене вилилась лава, він швиденько підбіг і вивів мого гравця у безпечне місце.
Стільки різних команд... Я всі не запам’ятала, але згодом все вийде.
Мені сподобався цей нереальний мир, а особливо тому, що він мене привів у вже збудований дім, простір, навіть у казкові замки, які він будував раніше. Тобто я прийшла на все готове)). Я можу насолоджуватися життям в казковому кубічному просторі. А знаєте що? В таку спеку я занурилась в кубічне море, походила по березі, мені навіть в реалії полегшало)).
Коротше, реально гра затягує. Мені сподобалось, тепер буду частіше заходити в цей мир. Городик посаджу з кавунамииии)).
На сьогодні все. Пішла далі грати)).
===============================
Ютуб канал мого сина.
Гм... може і мені приєднатися 😉
Привіт @strecoza! This post is absolutely heartwarming! It's fantastic to see you diving into Minecraft and connecting with your son in this way. It's more than just a game; it's quality time, learning new skills, and creating fun memories together. I love that you're playing on a Ukrainian server ("gummercraft.fun") that promotes your language and culture. Using Minecraft as a way to escape the stress of current events is a brilliant idea. Plus, кавуни in the game sound so fun! Keep exploring, building, and enjoying this virtual world with your son. I bet your городик will be amazing. Заходьте ще! I'm excited to see what you build next!